На Хмельницькій АЕС зариблюють технологічну водойму

Всього 202 тисячі штук малька товстолоба, коропа, білого амура заселять у технологічну водойму Хмельницької АЕС. Зариблення проводиться відповідно до Режиму рибогосподарської експлуатації, затвердженого Інститутом рибного господарства Української академії аграрних наук.

Випускають молоду рибу у технологічну водойму-охолоджувач на ХАЕС щорічно, щоб знизити біологічні перешкоди в роботі циркуляційних систем. Риба бореться з водоростями, фітопланктоном і молюсками, завдяки чому підвищується якість води.

Наявність риби у водоймі є технологічною необхідністю: вода для охолодження теплообмі­нного обладнання має відповідати визначеним хімічним та фізичним характеристикам. Її оптимальний стан здатні підтримувати разом з іншими чинниками природні біомеліоратори – білий амур, товстолоб, короп тощо, пояснює начальниця дільниці біомеліорації Хмельницької АЕС Світлана Авєріна.

Так білий амур поїдає різні водорості і запобігає заростанню рослинністю водного плеса. Товстолоб фільтрує воду, пропускаючи через зябра фітопланктон, який є для нього основним кормом. Кормова база коропа та карася – це, зокрема, дрібні молюски, ракоподібні тощо. Вся риба, що є у водоймі-охолоджувачі, працює на підвищення якості води та безпеки діючих енергоблоків.

• 

Забезпеченню біологічної меліорації водойми сприяє й праця робітників інкубаційного цеху, у складі якого виробничі приміщення, рибницькі ставки, садкові понтонні секції та допоміжне обладнання, необхідне для штучного розведення коропових та рослиноїдних риб: білого та строкатого товстолобів, білого та чорного амурів.

Атомна електростанція і водойма-охолоджувач утворюють єдину природно-техногенну систему, функціонування основних елементів якої взаємопов’язані і взаємозумовлені. Зариблення дозволяє підтримувати стандартні параметри гідробіологічного режиму водойми – охолоджувача, що забезпечують безпечну роботу АЕС.

За матеріалами інформаційного центру ВП ХАЕС