Закоханість у дошкільному віці – це не погане виховання або погані гени, а зовсім навпаки – це нормально і навіть чу-до-во! Значить, у дитини перед очима є хороший приклад закоханих мами і тата. І, дивлячись на них, малюку теж захотілося про когось піклуватися. Значить, дитині подобається проявляти ніжність та симпатію не тільки до членів сім’ї.

Дитсадкова закоханість – штука абсолютно платонічна. Всі ці обнімашкі та цілувашки – це прояв симпатії та прагнення бути схожими на дорослих.

А що робити батькам закоханої дитини?

Зрозуміло, не насміхатися, а поставитися до почуттів чада з усією серйозністю та розчуленням.

Підкажіть, як надавати правильні, добрі знаки уваги об’єкту обожнювання. Хлопчикам корисно розповісти, що висловити свою симпатію краще не смиканням за хвостики, а, наприклад, ввічливим поводженням або посильною допомогою, якщо знадобиться.

А дівчинка може виявити симпатію, подарувавши якусь поробку зроблену своїми руками.

А як бути якщо однолітки дражнять?

Тут варто пояснити, що це вони не зі злості, а від незнання, як до такого ставитися, та, можливо, навіть через заздрощі.

А якщо об’єкт закоханості змінюється мало не щотижня – що тоді робити?

Не хвилюватися. Для дошкільного віку це нормальне явище, і воно не має нічого спільного з поняттям зради.

А якщо любов у дитини нерозділена?

Головне – не переживати, не акцентувати на цьому увагу та не втішати. Завдяки віку це захоплення не пройде непоміченим, але й не залишить «на серці рани».

Більше інформації – на сторінці психологічного центру “Інсайт” або за телефоном 097-665-08-45.