Гуманітарна місія крізь десятиліття: як Червоний Хрест на Хмельниччині долав виклики у 2006-му та сьогодні

Гортаючи стару підшивку газети «Подільський кур’єр» за 2006 рік, натрапили на публікацію «Червоний Хрест: приєднуйся і допоможи». Цей текст дозволяє не лише згадати масштаб діяльності організації двадцятирічної давнини, а й простежити непростий шлях відродження гуманітарного руху на Хмельниччині.

Ретроспектива: від витоків до потужної мережі

Історія Червоного Хреста в Україні має глибоке коріння. Як зазначалося у випуску за 2006 рік:

«Початок українському руху було покладено 15-18 квітня 1918 року на з’їзді працівників Червоного Хреста та представників громадських медично-санітарних організацій України. Серед першочергових завдань були боротьба з розповсюдженням епідемій, допомога населенню лазаретами та шпиталями».

За майже дев’ять десятиліть (на момент публікації) організація перетворилася на розгалужену структуру. У 2006-му Хмельницька обласна організація Товариства Червоного Хреста України виглядала вражаюче потужно.

Найвищий відсоток залученості населення тоді демонстрували Деражнянський, Старосинявський, Летичівський та Віньковецький райони.

«Приєднуйся до добрих справ – допоможи сьогодні»

Саме під таким гаслом проходив традиційний місячник Червоного Хреста у 2006 році. Акція була активно підтримана місцевою владою та великим бізнесом. Серед тих, хто першими відгукнулися на заклик про допомогу, газета згадує: Хмельницький комбінат будматеріалів, ТОВ «ТІН-ІМПЕК», ВАТ «Хмельницькгаз», завод «Строммаш», банк «Факторіал», ЗАТ «Тесмо-М» та ВАТ «Темп».

Патронаж та допомога в цифрах

Особливу увагу «Подільський кур’єр» приділяв програмі «Патронажна сестра». У 2006 році:

«В програмі задіяні 123 працівники патронажної служби Червоного Хреста області, які щороку надають медико-соціальну допомогу майже шести тисячам одиноких громадянам похилого віку, інвалідам, ветеранам війни та праці».

Медсестри не лише доглядали за хворими, а й формували 10 банків одягу та забезпечували роботу 8 пунктів прокату речей для догляду вдома. Крім того, на базі лікарні Червоного Хреста у селі Святець Теофіпольського району щороку проліковувалося 500 хворих.

Масштаб солідарності хмельничан вражав і у міжнародному вимірі:

«Торік на допомогу жертвам землетрусу та цунамі в країнах Південно-Східної Азії перераховано понад 10 тис. грн».

Сучасність: від призупинення до відродження під час війни

Якщо дивитися на історію організації після 2006 року, вона виявилася драматичною. У 2017 році діяльність осередків Товариства Червоного Хреста України на теренах області була призупинена.

Проте гуманітарна потреба нікуди не зникла. У 2019 році завдяки ініціативі Богдана Малінського у Хмельницькому та Ігоря Земскова у Кам’янці-Подільському рух почав відроджуватися. Справжнім іспитом на міцність став 2022 рік. Після початку повномасштабного вторгнення осередки Українського Червоного Хреста (нова назва Товариства Червоного Хреста України) запрацювали з новою силою, ставши опорою для тисяч переселенців та вразливих верств населення.

На сьогодні структура організації на Хмельниччині оптимізована під сучасні виклики. Наразі в області функціонують:

• Хмельницька обласна організація
• Шепетівська міськрайонна організація
• Міські організації: Хмельницька, Кам’янець-Подільська, Старокостянтинівська, Славутська;
• Районна організація: Кам’янець-Подільська.

Порівнюючи спогади 20-річної давнини із сьогоденням, бачимо: змінюються цифри, назви спонсорів та донорів, кількість осередків, але незмінним залишається головний принцип Червоного Хреста – бути там, де потрібна допомога, незалежно від політичних чи історичних вітрів.