Туристичні ексклюзиви Хмельниччини запрошують відпочивальників | Поділля News

Туристичні ексклюзиви Хмельниччини запрошують відпочивальників

Останні тижні літа подолянам та гостям краю знані поціновувачі зеленого туризму пропонують провезти у подорожах Дунаєвеччиною.

Хмельниччина вже не перший рік є осередком для відпочинку для родин, туристичних груп та поодиноких подорожуючих.

Неймовірна природа та велика кількість історичних цікавинок – ось головні фактори туристичного успіху подільських місцин.

Апробовані знаними краєзнавцями і ретельно відібрані «родзинки» Дунаєвецького краю кожного дня чекають на гостей:

1. Палац Красінських у Дунаївцях. Близько 1782 року у Потоцьких маєток у Дунаївцях купив опіногурський староста Ян Красінський (1756–1790) і оселився тут зі своєю дружиною Антоніною (в дівочості Чацькою). 1819 році палац було переоформлено спочатку на онука Антоніни — Зигмунта Красінського, а згодом 1826 року на його батька — Вінцентія.

2. Кірха в Дунаївцях
Існує легенда, що на початку ХІХ ст. був на Поділлі єпископ Іоаннікій. Сталося так, що під час ревізії парафії, недалеко від Привороття, в одному з ярів, архієрейські коні зноровилися і щосили понесли карету з архієреєм по скелях та ярах, ніде не спиняючись. Він почав молитися Богу і в молитві дав обітницю: на тім місці, де коні спиняться, збудувати церкву. Коні стали біля Привороття.

3. Дем’янковецьке джерело
В області є чимало незвичайних місць, вода в яких вважається цілющою. Таке джерело є за Дунаївцями, в напрямку до села Дем’янківці. Вже кілька років, як до нього з усіх усюд приходять і приїжджають дорослі та діти, аби набрати додому води, напитися і перепочити з дороги. А віднедавна тут ще й облаштували купальню і найвідважніші сміливо опускаються в благодатну прохолоду. Так само й взимку, і це при умові, що температура води лише 3-4 градуси! Але після такого купання ще ніхто не захворів, навіть навпаки, є чимало випадків, коли саме ця вода допомогла побороти недуги

4. Миньковецький Дендропарк
На території парку зростає понад 200 таксонів. В основі композиції парку лежить алея з туї західної форми колоновидної і самшиту вічнозеленого. З двох боків алеї зростають барбариси, берези та ялівці. При висадженні клену-явору та тису ягідного був використаний гніздовий спосіб. На території парку зростають широкогілочник східний, туя західна, гінкго дволопатеве. Є чорна сосна, звичайна сосна, сосна Веймутова та кедрова (сибірська).

5. Літня резиденція графа Мархоцького
Ігнацій Сцибор-Мархоцький успадкував містечко Миньківці зі всіма належними до нього фільварками та хуторами у 1788 р. Свої землі Сцибор-Мархоцький проголосив «Миньковецькою державою». Як справжня держава, вона мала свої кордони, позначені стовпами із написом «Границя Миньковецької держави від Російського царства». Крім цього, тут для внутрішнього вжитку випускали власні гроші, а відносини між мешканцями базувалися на законодавчих актах. Одним із найперших та найсерйозніших кроків правителя Миньковецької держави було звільнення своїх селян від кріпосної залежності та дарування їм особистої свободи.

6. Водоспад Бурбун
В каньйоні річки Бобрівка розташований заказник Бобрівецький. В одній з ущелин каньйону річка формує 5 м. водоспад, що впадає в невеличке озеро. Ущелина сформована з ракушняка та кремнієвих порід. Темература доволі низька. Рідкісний бірюзовий відтінок води.

7. Водоспад “Кринички” і Свята Криничка
Цей водоспад утворює свята криничка, яка розташована вище залишків давнього печерного жіного монастиря східного обряду. Сам водоспад прикриває місце, яке було частною печерного комплексу.

8. Сокілець і Томашева криничка
Під час турецької облоги народний месник Томаш знишкодив гармату. Вороги впіймали героя і четвертували на кам’яній брилі. Згодом, поруч каменя пробило джерело, яке в народі нарекли Томашевою криничкою, а на брилі нащадки вибили хрест, який зберігся до тепер.

9. Палац Хелмінських
Початок зведення маєтку датується 1868 роком. В 1881 р. до палацу прибудовують ошатну башту, яка докорінно змінила вигляд будівлі. Після серті власника — Ігнатія Хелмінського, маєток успадкували його сини Матвій та Сигизмунд. Як відомо, Сигізмунд спершу програв в карти поміщику Крупецькому свою половину спадку, а згодом в 1902 році Крупецький викупив і другу половину, ставши власником палацу. В 1917 році пан виїхав до Польщі. В період революційних подій селяни розграбували маєток. Від тотального знищення будівлю врятував місцевий священик.

10. Водоспад гайдамаки Герасимовича
На протилежному боці річки Студениці, що в селі Трибухівка на Дунаєвеччині, правіше на горі є унікальне джерело «Герасимовича» (за переказами гайдамака з таким прізвищем жив тут). Вода у ньому — життєдайна і б’є вона під таким тиском, що аж утворює водоспад .

Читайте нас у Телеграм , у нашій групі Viber @ПоділляNEWS та InstagramTwitter