Чиновник облради пообіцяв «розібратися» з пам’ятником Островському у Шепетівці

Несподівано бурхливі пристрасті розгорілися навколо допису, який поширили на сторінці шепетівського Музею пропаганди. Повідомлення, в якому радикально налаштованих громадян застерігали від ймовірних проявів вандалізму щодо пам’ятника Миколі Островському, встановленого біля мистецького закладу, викликало шквал різноманітних емоцій та звинувачень в бік керівництва музею. Висловилися у коментарях також двоє чиновників, один з яких пообіцяв, що власник монумента, яким є Хмельницька обласна рада, «розбереться зі своїм дітищем».

Нагадаємо, приводом для написання допису на сторінці Музею пропаганди стали два випадки вандалізму, зафіксовані протягом останніх днів на території Шепетівського району. У селі Берездів невідомі особи намагалися скинути з постаменту пам’ятник Миколі Островському, проте не досить успішно, у Славуті, з більшим успіхом, повалили погруддя Антона Одухи.

• 

Побоюючись, аби вандали не пошкодили монумент у Шепетівці (бо повалити його без спецтехніки навряд чи вийде), у музеї попросили повідомляти про підозрілих осіб, які можуть вчиняти незаконні дії на його території.

Несподівано перейнялися долею пам’ятника у Шепетівці чимало небайдужих громадян з різних куточків України. Відмітилися у коментарях люди зі Слов’янська,  Львова, Києва, Дніпра, Луцька, Одеси і навіть Нідерландів. Загалом риторика цих дописів наступна: прибрати пам’ятник з території музею потрібно, бо цього вимагає закон про декомунізацію, а те, якими методами це буде зроблено, нікого не цікавить. Працівникам музею навіть запропонували зробити це власноруч.

Знесіть зранку самі пам’ятник злочинцю Островському, який всупереч Закону про декомунізацію знаходиться на території вашого музею.

Так само не зважають коментатори на те, що пам’ятник Островському під дію закону про декомунізацію не підпадає. Директорка музею Наталя Никонова навіть процитувала пункт 3 частини другої статті 4 Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», в якому зазначено, що  «заборона не поширюється на випадки використання символіки комуністичного тоталітарного режиму, символіки націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режиму в експозиціях музеїв, тематичних виставках, Музейному фонді України, а також бібліотечних фондах на різних носіях інформації», та статтю 11 Закону України «Про музей та музейну справу», за якою «на території, відведеній для музею, може бути виділено декілька зон, в тому числі експозиційна – для стаціонарного демонстрування великогабаритних музейних предметів».

Також керівниця закладу нагадала, що вандалізм та підбурювання до нього є злочином, відповідальність за який передбачена у Кримінальному кодексі України. Проте і це не справило враження на людей, які керуються власною логікою, за якою закон про декомунізацію потрібно виконувати, але дотримувати іншого закону при цьому не обов’язково. І з пам’ятником, судячи з коментарів, планують таки розібратися.

Пані Наталя, Ви можете залякувати кримінальним кодексом, можете захищати той шмат каменю, але побачите, справедливість візьме своє – того болвану не буде в центрі міста і це тільки питання часу, – такий коментар написав мешканець Чернівців (якщо вірити інформації в його профілі).

«Власник розбереться зі своїм дітищем»

Можна було би довго розбирати та аналізувати реакції різних громадян під цим дописом (а їх там назбиралося більше ніж 200), проте набагато цікавішою у коментарях є позиція обласної влади, яку озвучили одразу двоє чиновників.

Так, голова постійної комісії Хмельницької обласної ради з питань охорони здоров’я та соціальної політики, освіти, науки, культури, релігії, молоді та спорту Віктор Бурлик дорікнув керівництву музею тим, що після зміни назви музею (який до весни 2020 року називався музеєм імені Миколи Островського і перейменування якого стало можливим лише після виконання низки передбачених законом процедур), його концепція не змінилася. Пояснення від імені музею, що зміна експозиції, а отже і концепції, потребує коштів, яких у закладу просто немає, до уваги прийняті не були. Коротко діалог між музеєм та головою комісії та депутатом в одній особі виглядає так: грошей на зміну концепції музею, який перебуває під опікою влади області, ця влада не дає, а оскільки концепція не змінюється, то й не бачить сенсу в майбутньому їх давати.

Вступив у діалог і заступник голови Хмельницької обласної ради Володимир Гончарук, який теж дорікнув керівництву музею, що воно надто активно «захищає монументи КГБістам, що знищували українських державників та радянським пропагандистам». Зауваження, що музей захищає «не пам’ятник КГБістам, а твір мистецтва Валентина Зноби, який належить до Музейного фонду України і занесений до Реєстру об’єктів культурної спадщини» чиновник поки що залишив без відповіді.

А от на пропозицію «ініціювати обговорення і прийняти відповідне рішення [щодо подальшої долі пам’ятника] сесією» пан Гончарук відреагував так:  

«Не хвилюйтесь, власник розбереться зі своїм дітищем».

Хотілося би принагідно нагадати пану заступнику, що дітищем можна назвати те, що сам створив або до створення чого долучився. До створення пам’ятника Миколі Островському Хмельницька обласна рада не долучалася від слова «зовсім» (пам’ятник було встановлено у 1966 році). Тож влада області може виступати, до прикладу, в ролі опікуна, якщо вже так хочеться мислити подібними категоріями. Але й опікуни мають не лише свої права, а й обов’язки.

Яким чином чиновник, який робить такі неоднозначні заяви від імені обласної ради, планує розбиратися з монументом, що раптово потрапив у поле його зору (бо складається враження, що раніше він його там не бачив), залишається лише здогадуватися.

Чи це будуть звичні, скажімо, для його колеги пана Бурлика методи із застосуванням одного із символів комуністичного режиму – молота (або кувалди), яким він вже встиг свого часу розтрощити майно громади у Хмельницькій ОДА та ефектно розбив на камеру викопаний з багна бюст Сталіна, що зберігався десь на задвірках каналізаційної станції у Деражні, подавши це як цілий демонтаж символу тоталітарного режиму?  Щоправда, нагадаємо, цей ефект трохи зіпсували коментарі типу:

І, головне, – ніякого демонтажу пам’ятника не було. На каналізаційному відстійнику валявся фрагмент давно демонтованого пам’ятника, й жодної логіки в знищенні цих решток немає.

Чи, можливо, пан Гончарук таки пам’ятатиме, що він перебуває на службі у громади, з податків якої отримує зарплату, й одним з перших повинен дотримуватися закону і вимагати його дотримання від інших, не зважаючи на те, подобається йому це чи ні? Принаймні, в його, досить коротких, коментарях згадок такого не прозвучало.

Заява заступника голови Хмельницької обласної ради не залишилася поза увагою тієї самої громади, інтереси якої він представляє у владі. Тож пана чиновника попередили:

Ви отримуєте зарплату із податків людей? То маєте захищати інтереси всіх без винятку, а не висловлюватися в такій манері. Тепер люди дуже пильно будуть слідкувати за всіма рухами.

Всі коментарі до допису, який викликав стільки неоднозначних емоцій, можна прочитати за посиланням.

Тим часом у музеї…

Поки чиновники обіцяють «розібратися з пам’ятником», а в Музеї пропаганди намагаються заробити грошей бодай на те, аби підтримувати приміщення в належному стані, небайдужі до долі мистецького закладу агітують підтримати його фінансово, витративши частину «ковідної» тисячі на екскурсію.  

Крута новина. За допомогою ЄПідтримки можна купити он-лайн квитки в Музей пропаганди. На гірці музею взимку гамірно, багато дітей та дорослих, то чому ж не використати можливість і не побачити, що всередині? Тим паче, що наш музей має близько 25000 експонатів. Квиток дорослий коштує всього 40 гривень, а дитячий лише 20 гривень і впевнена, що дітям там буде цікаво, як і дорослим!!! Купивши квиток, ви не лише отримаєте яскраві враження і зможете доторкнутися до історії, а ще й підтримаєте функціонування музею! – написали у соцмережах.

До допису додано посилання на сайт музею, де можна придбати квитки онлайн та отримати всю необхідну інформацію. Також є відео, як це можна зробити, витративши всього 2 хвилини.