Депутати облради вимагають пояснень від влади Хмельниччини щодо хресної ходи вірян УПЦ

Хресна хода прихожан Української православної церкви, яка два тижні тому вирушила з Кам’янеччини на Тернопільщину, опинилася в центрі уваги не лише мешканців цих двох областей, а й інших регіонів України. Попри заборону на проведення масових заходів під час воєнного стану, хоч і з перепонами та ексцесами, віряни дісталися місця призначення – Почаївської Лаври. Щоправда, більшість з них затрималася там не надовго. Весь час, поки тривала хода, у небайдужих українців виникали питання щодо законності цього маршу. Зрештою, хоч і з запізненням, аналогічні питання з’явилися і в деяких депутатів Хмельницької обласної ради. З ними вони звернулися до влади Хмельницької області.

Нагадаємо хронологію подій

20 серпня з Кам’янця-Подільського до Почаєва рушила кількатисячна хода вірян УПЦ. Під час руху містом ходу супроводжували правоохоронці. Серед учасників ходи помітили чимало молодих людей спортивної статури. Крім того, серед символіки, яку несли із собою прочани, побачили стрічки червоного, білого та синього кольорів, які здалеку сприймалися як стилізований триколор, що асоціюється з прапором країни-агресора, яка шість місяців тому вдерлася на територію України.

Звернув увагу на триколор над хресною ходою нардеп Володимир Ар’єв. Власне, його допис у соцмережах і призвів до лавини обурень, обговорень та незадоволення, зокрема, мешканців Хмельниччини, які намагалися зрозуміти, яким чином під час воєнного стану стало можливим масове зібрання прихильників проросійської церкви та їхнє пересування по території області.

Після розголосу у соцмережах та ЗМІ начальник Хмельницької ОВА прокоментував головну претензію, яку висували до учасників ходи, – щодо триколора. Сергій Гамалій роз’яснив, що російського прапора як такого віряни не несли, а несли сині-білі-червоні стрічки з написаними на них молитвами. Коментарів щодо законності пересування такої маси людей по території області під час воєнного стану не прозвучало.

Згодом з коментарем виступив міський голова Кам’янця-Подільського, звідки, власне, і почали рухатися віряни УПЦ. Михайло Посітко також наголосив на тому, що триколору під час хресної ходи не було, а от щодо дозволу на проведення такого заходу, то, за словами очільника міста, до влади по нього не зверталися, відповідно, ніхто його не видавав. Чому зібрання, яке відбувалося з порушенням закону, не зупинили – міський голова також не прокоментував.

Територією Хмельниччини хресна хода рухалася без суттєвих перешкод. Щоправда, їй довелося оминути Волочиськ – там небайдужі містяни, активісти та правоохоронці, виконуючи рішення місцевої влади, перекрили вірянам вхід у місто та змусили продовжувати свій шлях іншої дорогою.

На той момент, коли хресна хода ще рухалася Хмельниччиною (станом на 22 серпня), вже було відомо про те, що у трьох областях України – Волинській, Вінницькій та Чернівецькій – влада заборонила будь-які масові заходи. Відповідно, хресні ходи до Почаєва з цих областей не вирушали.

Паломників ловили по полях

Рішення, згідно з яким під час здійснення релігійних обрядів слід уникати організованого пересування пішки чи автомобільним транспортом, групами, колонами або ходою Рада оборони Тернопільської області ухвалила ще 26 липня. Про це йдеться у матеріалі Громадського від 25 серпня, коли хресна хода з Хмельниччини вже рухалася територією Тернопільської області. Проте заборона на паломників не вплинула і вони продовжували йти в напрямку Почаєва, не зважаючи на спроби правоохоронців їх зупинити.

Як прокоментував начальник Тернопільської ОВА Володимир Труш, “вчора (24 серпня) ми мали надзвичайно багато різних подій. Замість того, щоб зосередитися на іншій роботі, ми цих людей по полях виловлювали. Вони бігли на прорив. Це неконтрольована маса“.

Організаторів заходу знайти серед кількатисячної ходи також не вдалося. Власне, і на Хмельниччині про організаторів, які б йшли разом з колоною, не йшлося, оскільки у Кам’янець-Подільській єпархії ще на початку її маршу прокоментували, що “відповідальності за проведення традиційної Хресної ходи до Почаївської Лаври вони на себе не беруть”.

Також очільник Тернопільщини анонсував наступного дня засідання обласної ради, на якому мали ухвалити рішення щодо цієї ходи. Як повідомили згодом у Тернопільській ОВА, “на сесії Тернопільської обласної ради депутати проголосували за заборону УПЦ МП”.

Проте, як повідомляє видання “Голос”, трохи клопоту прочани на Тернопільщині таки мали – і з пересуванням та харчуванням: “там не пустять дорогою до села, там не пустять УПЦшних волонтерів з їжею та водою”.

Хресна хода “для картинки”?

Зрештою, подолавши близько 200 кілометрів, хресна хода з Кам’янця-Подільського дісталася Почаївської Успенської лаври в другій половині дня 25 серпня – за кілька днів до великого свята Успіння Пресвятої Богородиці, яке відзначалося 28 серпня. Заради цього свята, власне, і влаштовується ця хресна хода ось уже протягом 180 років.

Однак, як повідомляє видання “Голос”, вже наступного дня, 26 серпня, у Почаївській лаврі залишилося ледь не тисяча паломників. Решта роз’їхалися по домівках. А спортивних молодиків, які рухалися з колоною прочан Хмельниччиною та Тернопільщиною, там взагалі не було видно.

Щодо мети цієї хресної ходи, яка спричинила такий резонанс, у журналістів видання є своє бачення.

Депутати Хмельницької облради вимагають пояснень

Здавалося б, після того, як прочани – з пригодами, але без суттєвих ексцесів – дісталися Почаєва та виконали свою місію, в цій історії можна було б поставити крапку. Але ні.

Через три дні після свята Успіння Пресвятої Богородиці тему хресної ходи вірян УПЦ з Хмельниччини знову підняли депутати Хмельницької обласної ради. А саме – фракція політичної партії Команда Симчишина.

Як йдеться на сторінці політсили у Фейсбук, вони “звернулися до начальників Хмельницької обласної військової адміністрації, ГУ Національної поліції області, Управління патрульної поліції та Служби безпеки України у Хмельницькій області з листом щодо ситуації, яка склалась 20 серпня, коли тисячі вірян російської православної церкви в Україні (офіційно Київська митрополія Української православної церкви) розпочали ходу із Кам’янця-Подільського до Почаєва Тернопільської області”.

У зверненнях депутати вимагають надати відповіді на такі питання та таку інформацію:

У патріотичної частини суспільства дана хода викликає нерозуміння, оскільки відповідно до ЗУ «Про затвердження Указу Президента «Про введення воєнного стану в Україні» масові заходи проводяться лише за крайньої необхідності, а начальники обласних військових адміністрацій отримали право на заборону проведення мирних зборів, мітингів, походів і демонстрацій, інших масових заходів (таким правом скористались начальники Вінницької та Чернівецької ОВА), – прокоментували на сторінці політсили.

Що пишуть у коментарях

У коментарях, яких під дописом зібралося кілька десятків, є низка претензій як до влади Хмельниччини, так і до ініціаторів звернення та до решти депутатів обласної ради.

Коментуючи ситуацію з хресною ходою, начальник Хмельницької ОВА, зокрема, звернув увагу на те, що Хмельниччина є лідером з переходу релігійних громад з колишнього московського патріархату до ПЦУ та у незалежні православні громади. Дійсно, станом на 28 серпня кількість переходів з УПЦ до ПЦУ на Хмельниччині за кількістю – найвища в Україні.

Разом з тим протягом майже всього цього часу Хмельниччина мала й інше лідерство – за кількістю парафій УПЦ, які все ще залишалися в підпорядкування московської церкви, оскільки станом на 24 лютого 2022 року в області їх було найбільше в Україні – 998. І лише на кінець серпня Хмельницька область (790) нарешті поступилася Вінницькій (807), яка тепер лідирує за кількістю парафій, що досі залишаються у складі УПЦ.