Світлини давніх хрестів з Хмельниччини експонують у столичному музеї

Вчора, 14 березня у київському Музеї Івана Гончара відкрилася унікальна фотовиставка «Повернути історичну пам’ять», що присвячена старовинним українським цвинтарям. Це спільний проєкт Музею та ГО «Україна Інкогніта». Серед світлин є й ті, що розповідають історію кладовищ Хмельниччини.

Виставка є результатом багаторічних історико-географічних досліджень, десятків краєзнавчих експедицій, пошуку, обліку, моніторингу, проведеного членами команди ГО «Україна Інкогніта». В фокусі уваги майже вся Україна: Південь, Наддніпрянщина і Центр, Поділля, Галичина і Прикарпаття, Буковина тощо. Найцікавіші і найкрасивіші знахідки представлені на світлинах, які можуть побачити усі відвідувачі.

Зауважимо, що під час експедицій не лише зібрано колекцію світлин, але й розпочато відновлення низки некрополів та підготовку документації для включення їх до пам’яток культурної спадщини.

На виставці представлено підсумки роботи загалом понад 40 експедицій і 7 років роботи – з 2017 по сьогоднішній день, – каже член команди «Україна Інкогніта» Максим Плахотний. – Це понад 750 точок на карті, 4 толоки в Залізнячці, Колодистому на Черкащині, Стіні і Дзигівці на Вінниччині… Підготовані пакети документів для внесення в реєстр пам’яток історії місцевого значення на Черкащині. Маємо плани на експедицію на північне Поділля і на Волинь – там є ще й татарські цвинтарі. Фінальна мета – внесення українських цвинтарів в список всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Хачкари у Вірменії і стечки на Балканах дають нам натхнення. Українське лапідарне мистецтво заслуговує на увагу.

Чимало світлин, представлених на виставці у Києві, присвячені некрополям Хмельниччини.

Тут варто виокремити унікальний хрест із села Лісоводи, – каже член команди «Україна Інкогніта» з Городоччини, відомий подільський краєзнавець Дмитро Полюхович. – Він єдиний такий із відомих в Україні. Сам по собі надгробок типовий для середини ХІХ ст. Його родзинка у петрогліфах-графіті, що його вкривають. Такі продряпані хрестики-графіті відомі серед істориків як «хрести пілігримів» (паломників). Їх паломники продряпували для підсилення своєї молитви в особливо шанованих святих місцях. Чому така честь могилі простого подільського селянина – загадка.

Представлені на виставці й фото унікальних кам’яних хрестів із Китайгороду, що біля Кам’янця-Подільського. Вони датуються межею XVIII-ХІХ століть і надгробків такої форми більш ніде немає. Цікавими є хрести цього ж періоду із цвинтаря в с. Іванківці, що біля Сатанова.

Хмельниччина є однією з областей, що найактивніше долучилася до програми дослідження старовинних некрополів. Зокрема в Городоцькій громаді в партнерстві з «Україна Інкогніта» відділом культури, національностей, релігій та туризму Городоцької міськради започатковано спільний проєкт «Могили предків». Його метою є дослідження усіх давніх некрополів Городоччини (українських, польських, єврейських) аби показати яскраву і багатонаціональну культуру цього куточка Поділля. Про зроблені у ході цього проєкту відкриття Поділля NEWS неодноразово інформувало читачів.

Представлені на виставці підсумки наших багаторічних досліджень, які масштабують кам’яні хрести, як український маркер, і є етапом повернення історичної пам’яті, – резюмує голова ГО «Україна Інкогніта» Роман Маленков.

В Музеї Івана Гончара (Київ, Лаврська, 19) виставка триватиме до 14 квітня. Приходьте!

Читайте також на тему: На Хмельниччині школярі досліджують надгробки на старому єврейському цвинтарі