Нові тарифи: бути чи не бути – як у Хмельницькому коригували вартість проїзду у транспорті

Продовжуємо тему перевезень у громадському транспорті Хмельницького, про яку писали у минулому матеріалі. А саме – тему підняття цін на послуги, з яким рано чи пізно зіштовхується будь-яке підприємство, незалежно від його форми власності. Однак якщо, до прикладу, у бізнесі, споживач завжди має можливість обирати, де отримати послуги або товари, то у сфері громадського транспорту вибір не такий вже й великий. Ти або їздиш комунальним транспортом, або приватним, або ходиш пішки.

У 2005 році, нагадаємо, у  Хмельницькому  гостро постала проблема підняття тарифів на проїзд у приватному транспорті. Приватні перевізники тоді мітингували, вимагали, погрожували страйком. Комунальний транспорт ця проблема також зачепила – влада  обласного центру була змушена коригувати тарифи, оскільки більшість інших великих міст України це вже зробила.

Статті про підняття тарифів у газеті Хмельницької міської ради «Проскурів» відвели цілий «підвал».

Про що там писали – процитуємо.

…тарифне питання було винесене на обговорення міської громади. За всіма вимогами законодавства про регуляторну політику проєкт змін щодо вартості пасажирських перевезень розпочав процедуру громадських слухань, де мають бути розставлені всі крапки над «і» та узгоджені можливі варіанти.

На розгляд громадськості були запропоновані такі цифри: проїзд тролейбусом – 50 копійок, автобусом КП «Електротранс» – 60 копійок, маршрутним таксі – 90 копійок.

Не будемо повторюватися про те, що зараз ці ціни виглядали б для хмельничан досить привабливо, бо ж треба зважати на рівень зарплат 20 років тому. Хіба що цікавий момент – різниця між вартістю проїзду у комунальних автобусах та маршрутках – 30 копійок. Зараз у Хмельницькому різниці між автобусами комунальними та приватними немає – проїзд у них коштує однаково – 12 гривень.

За словами тодішнього заступника тодішнього ж міського голови Вадима Ружицького, у місті Хмельницький у 2005 році не було конфліктної ситуації щодо тарифів на проїзд, тож головною метою їх корегування було підвищення якості обслуговування пасажирів. Будь-які зміни щодо пільгових категорій громадян через ймовірність подорожчання проїзду не передбачалося.

У 2005 році пасажирські перевезення в обласному центрі здійснювали п’ять підприємств, які використовували 458 одиниць техніки. Тодішній директор КП «Електротранс» Олександр Солтик так описав ситуацію на підприємстві, що спонукала підвищити тарифи на проїзд. Зокрема, розповів про зміну вартості матеріалів, запчастин та палива, з яким підприємство стикалося протягом останніх років. Власне, це та проблема, яка переслідує перевізників постійно, адже пасажири постійно нарікають на те, що все дорожчає, тому вони не можуть платити більше за проїзд, забуваючи чомусь, що у тих, хто їх возить, ситуація аналогічна.

Зрозуміло, що за таких обставин кардинальних змін зазнала і собівартість перевезень. Економісти стверджують, що якщо позаторік вона становила на тролейбусі 40 копійок, автобусі – 61 копійку, то минулоріч уже 45 і 74 копійки відповідно, – йдеться у статті.

Ну, і далі там про те, що до кінця 2005 року собівартість зросте до 54 та 81 копійки відповідно.

Не оминув увагою автор Володимир Разуваєв і проблеми приватних перевізників, які, за їхніми словами, були змушені використовувати дешевші матеріали, зокрема мастила.

Про стрибки цін на пальне годі й казати. Отож про заміну зношених машин доводиться лише мріяти. Те ж саме стосується і електротранспорту, де 95% тролейбусів використали свій термін експлуатації.

Не будемо зараз стверджувати, що ці зношені майже повністю тролейбуси, принаймні деякі з них, досі курсують Хмельницьким, але й виключати цього не можна. Щоправда, порівняно з тим, що було 20 років тому, зараз в обласному центрі ситуація з електротранспортом покращилася: якісь тролейбуси реставрують, якісь у стані «були у користуванні» купують за кордоном (щоправда, схоже, їздять вони містом не довго, і більше стоять на ремонті, ніж працюють. До прикладу, чеську Škoda на вулицях міста давно не видно). Ну, і чернігівські новенькі мають суттєво поповнити електричний автопарк у місті.

Улюблений аргумент хмельничан проти спроби приватних перевізників підняти ціни на проїзд – непрозорість бухгалтерії, яка не дає можливості оцінити, чи справді приватники в такій халепі, як кажуть, – була актуальною і в 2005 році. Принаймні, на громадських слуханнях, які проводили перед підняттям тарифів, хмельничани критично поставилися до вимог підвищити вартість проїзду у маршрутних таксі до 1,2 гривні.

По-перше, фактична бухгалтерія приватників не є прозорою, оскільки вони не використовують квитків. Відповідно, задекларована цифра у 150 тисяч пасажирів щодня не є незаперечною. По-друге, якість обслуговування у «пижиках» викликає чимало скарг, вони – незручні, часто переповнені, водії не шанують літніх людей, пільговиків, – йдеться у публікації.

З іншого боку, питає автор, якщо цей бізнес є таким невигідним, то чому черга бажаючих брати участь у конкурсах на право перевезення у місті не зменшується?

Цими слуханнями питання зміни тарифів не обмежуватиметься. Як запевнили організатори, воно матиме продовження на наступних зібраннях та в інших формах. Лише після широкого обговорення громадою це питання буде винесене на сесію міської Ради, – резюмує сій текст автор.

А ви, хмельничани, коли востаннє були на громадських слуханнях щодо підняття тарифів на проїзд у комунальному та приватному транспорті в обласному центрі? Обурливі дописи у соцмережах – не рахуються.

Дякуємо Хмельницькій обласній універсальній науковій бібліотеці за сприяння у наповненні рубрики «Гортаючи старі підшивки».

Якщо вам цікаво почитати інші матеріали з цієї рубрики, їх можна знайти за тегом підшивки на сайті.

Всі новини на одному каналі в Google News 
Підписуйтесь та оперативно слідкуйте за новинами у Телеграм, Вайбер, Facebook