Вже вдруге у Хмельницькому силами ініціативної молоді і за сприяння міського управління культури і туризму проводять фестиваль літератури і літераторів – «Літерія».

Цього разу триденна подія припала на дні вікенду і стала більш насиченою мистецькими вкрапленнями з різних артцарин. Тож, за бажаннями кожен містянин чи містянка могли знайти для себе ті події та атракції, які саме припадають до смаків й поціновувань. І наші кореспонденти вирішили піти не шляхом трихвилинного відвідування з метою фотофіксації і зібрання коментарів, а обрати заходи, які передадуть атмосферу справжнього фестивального руху, коли ти в лайн-апі виокремлюєш для себе «зірку», на яку чекаєш понад усе, як фан, шалений смакувальник чи осмислений прихильник.

Як і всі фестивалі – цей розпочався з урочистого відкриття. П’ятниця, п’ята вечора, Мистецький дворик музичної школи №1. Головними героями дня відкриття стати, крім команди організаторів з літературного об’єднання «АРТ А», «Ловці слів» та натхненниці фестивалю – Юлії Рахно, місцеві поети та письменники малої прози, учасники багатьох мистецьких заходів міста: Ольга Кобильник, Ольга Сидоренко, Ірина Подгурська, Ельвіра Молдован та інші. Варто зазначити, що під час виступів митці, крім літчастини, репрезентували книжкові новинки, до прикладу збірку «Спектроліт» чи «Птахвіль».



Завершенням читального циклу першого дня став виступ музичного проєкту «Позапланові» у складі хмельницького поета Миколи Палиги з музикантом Микитою Боднарем.
Також, в межах подій першого фестивального дня відбулась презентація книги «Д`воїна» та розмова авторкою, бойовою медикинею, ветеранкою російсько-української війни, яка стояла на захисті нашої держави, як волонтерка з 2017 і як військова з 2019 року.
Заключною подією дня став перформативний виступ унікального столичного «Театру між трьох колон» з музичним проектом «Байка. Вірш. Проза».
Другий день фестивалю розпочався з традиційного книжкового ярмарку, де кожен гість події в тому числі від автора міг придбати свіжий літературний смаколик. Протягом пів дня поціновувачі живого спілкування з авторами чи дієвцями літературної ниви могли долучитися до ряду презентацій та артстоків.
Для шанувальників літератури у перформансі, театру на основі випробуваних часом творів нематеріальної культурної спадщини було щиро запрошено до мистецького простору «КУТ».



Саме там, на найатмосфернішій й унікальній за акустикою сцені міста свої, виплекані душею і відточені майстерністю, «Кримськотатарські казки про любов» представили самобутні співці «Театру між трьох колон». Це програмний захід, що залив у душу щире тепло вірності цінностям і культурі народів, які здавна були частиною цієї землі. Це маркер поваги віковим скарбами, збереженими крізь всі катастрофи і спроби нищення. Це про історичну правду і непідробні відчуття які справжній митець з крихкою обережністю та безумовною гордістю несе у світ.
Зі сцени двоє неперевершених співців незалежного волонтерського театру – Дмитро Ходаківський та Еліна Сукач представили калейдоскоп образів, взятих з справжніх казок вільного і такого близького українцям по духу – кримськотатарського народу. Дотепні і повчальні, щемкі та зрозумілі історії, проникали все глибше засобами високої професійності гри і живою роботою з глядачем прямісінька у саме серце. Це дійсно краще один раз побачити наживо, ніж перечитувати коментарі чи передивлятися фото звіти. Як сказав сам режисер театру Дмитро Ходаківський – «Вмикайте свої телефони і знімайте кожну мить, адже ми не знаємо коли побачимо наш прекрасний Крим, але ці казки варті, щоб розповідати про них дітям і онукам».
Яскраве дійство насичене секретами традицій, мудрістю культури і посланнями взаємоповаги й обміну справжніми цінностями – ось про що промовляє театр просвітників-однодумців:
Ці казки ми представляємо соціуму вже понад рік. Ініціатива цієї постановки належить нашому режисеру – Дмитру, який в досить важких умовах для нашого театру, прийняв рішення взяти цей матеріал в роботи, що було не так ризиковано, як сміливо. Зазначу, що наші «казки» вже отримали схвалення кримськотатарської громади. Тож, ми раді, що і хмельницький глядач зустрів нас теплом, – розповіла Еліна Сукач.
Дійсно, відвідавши цю подію і поспілкувавсь з її творцями в душі утверджується розуміння, о ці люди обрали для себе найкращу царину прояву життя – мистецтво, в якому проявляють себе на всі 1000%.

І ось, від простору «КУТа» ми переміщуємо тебе, читачу, – знову до Мистецького дворика, де вже звучать філігранні гітарні переливи під чаруючий спів солістки Яни Шпачинської кам’янецького гурту «Запаска». Ось він голос, який призупиняє, лагідно змушує видихнути та налаштовує на співслухання і споглядання дійсної краси не так розум, як серце. Тонкі мелодії переплітаються у довершеному виконанні з віршами українських поетів, заглиблюють багатошаровою змістовністю у замальовках споглядачів (*митців) головного у нашому житті – любові, людяності, творення. Пісні-медитації, що краще за будь-який сеанс з психологом заспокоюють буйство щодення і на цінні хвилини дарують благословенний спокій й гармонію. Завершується другий день «Літерії».
Сьогодні ж, пані та панове, ви ще маєте нагоду відвідати третій день фестивалю. Саме для цього ми від щирого серця та змістовності статті даруємо вам програму.

Не лінуйтесь відшукати там свої скарби пізнання, адже фестиваль під час війни це велике полегшення втомленої втратами, розчаруваннями і болем души людини не байдужої. Лікуйтесь кращим українським мистецтвом за кожної можливої нагоди, а це саме вона!







Всі новини на одному каналі в Google News
Підписуйтесь та оперативно слідкуйте за новинами у Телеграм, Вайбер, Facebook
Читати інші новини







