Голос хмельницьких музейників пролунав на Венеційському бієнале

Кураторка, мистецтвознавиця та заступниця директора Хмельницького обласного художнього музею Олена Михайловська представила нашу область і музейну інституцію зокрема на передпоказі Венеційського бієнале під час заходу «Голоси з України».

Цього року в межах 60-го бієнале у Венеції тема української боротьби за свободу та незалежність знайшла мистецьке висвітлення як в межах основної, так і паралельної програм всесвітнього артфоруму.

20 квітня на міжнародній арені актуального світового мистецтва наша держава постала з виставковим проєктом Українського павільйону – «Плетіння сіток». Основним меседжем проєкту є заклик до міжнародної спільноти плести з українськими громадянами «сітки» порозуміння, підтримки та захисту життя.

Ще один проєкт, який вразив не тільки присутніх на відкритті у Венеції, а й соціальні мережі по всьому світу, – карти бомбосховищ Венеції. Команда Українського павільйону у співпраці з креативною агенцією Bickerstaff.284 створили таку карту з метою підкреслити крихкість миру в сучасному світі.

Паралельно у венеційському Palazzo Contarini Polignac відбулось відкриття виставки «З України: Сміливі мріяти». В межах виставки свої твори представили 22 художниці, художники та художні колективи України, Африки, Південної Америки та Азії.

Але справді безпрецедентною подією, участь у якій взяла хмельницька музейниця Олена Михайловська, стала панельна дискусія «Voices from Ukraine», яка відбулась напередодні відкриття Українського павільйону.

Запрошення до виступу на панельній дискусії пані Олена отримала від імені люблінської культурної інституції Galeria Labirynt.

 Ініціатори події цим заходом прагнули привернути увагу аудиторії до ситуації у нашій державі та презентувати досвід роботи інституцій культури і мистецтва у війні.

Разом з колегами з Києва, Львова та Дніпра Олена Михайловська розповіла, з якими викликами зустрів повномасштабну війну Хмельницький обласний художній музей, які проєкти були ініційовані і реалізовані попри ризики та обмеження війни та які напрямки розвитку чекають на музей найближчим часом.

Український павільйон сьогодні особливо необхідний як можливість тримати в полі уваги світу війну в Україні. Також мене, як мистецтвознавицю і кураторку, вразила виставка у Palazzo Contarini Polignac і український проєкт в Польському павільйоні – дуже сильні, з ясними і разом з тим багатовекторними меседжами. Частина мого серця залишилась в Польському павільйоні, в якому експонується проєкт українських митців “Повторюй за мною”. Справжня партнерська підтримка, засвідчена спільними діями! – розповіла по поверненні пані Михайловська.

Крім того, вона відзначила ще одну корисну компоненту участі у міжнародній дискусії – налагодження нових горизонтальних зв’язків між учасниками обговорення заради створення спільних проєктів, обміну досвідом, нових продуктивних партнерств та поширення інформації про діяльність українських інституцій закордоном.

Нагадаємо, що тема цьогорічного бієнале звучить як «Іноземці скрізь». Це тема особливо актуальна сьогодні для України, яка перебуває у центрі уваги світової спільноти щоденно. Попри війну, до нас їдуть іноземці, запитують про неї мережу, тож тільки від нас залежить, з якої грані буде представлена наша країна, її культура і мистецтво. Тому сьогодні кожному потрібно поставити собі питання, чи ми знаємо, що таке сучасний український арт, хто наразі є його авангардом і які проєкти промовляють про час теперішній світу. Це допоможе розвіяти міфи і створити гідну історію цих днів заради спільного майбутнього.