В календарі традиційний серед юдейської громади свят саме Песах посідає особливо пошановане місце, адже це свято оповідає головну історію – народження єврейського народу.
Цього року всі юдеї світу святкують Песах вже 3337 раз 15 нісана – у 2025 році ці дні припадають на період з 12 по 20 квітня.

Основною традицією цього свята є організація і проведення щовечірніх зустрічей-вечерь, які іменуються Седерами. В перекладі з івриту слово «седер» означає буквально «порядок», тобто всі прийдешні святкові вечері мають відбуватися за певним встановленим Торою порядком.
Так, з заходом сонця 12 квітня до настання ночі 19 квітня євреї щовечора в колі друзів і родини збираються за накритим столом, щоб разом пройти всі 15 етапів «виходу з Єгипту».

Події Песаху щорічно під час седерів повертають євреїв у часи в Єгипті фараона Ремсеса ІІ Великого, за правління якого євреї були рабами єгиптян і наважилися зробити вибір у бік свободи. Ця історія відома широкому люду, як «Вихід з рабства» під приводом Моше (Мойсея).

Ці події в хронологічному порядку мають назву «Магід» і оповідають про життя Моше, його становлення як одного з перших єврейських лідерів, про 10 покарань єгипетських і завершуються ніччю, коли Фараон відпустив євреїв, щоб вони відправились у багаторічну подорож на шляху до своєї землі.

Також, особливістю обрядів свята є спеціальне пейсахальне меню, яке розміщене на тарелі – «кеарі». Кеара являє собою особливу тарілку, яка має шість або сім заглиблень – кожне для символічного продукту. Так, на кеарі розміщують два види гірких овочів (хрін, редис, руккола тощо) – символ гіркого життя у рабстві; солодкий овоч (картопля, батат, салат) – символ плодючості рідної землі; варене яйце – символ нового життя та святкової жертви; суміш яблук, фініків, горіхів та вина – глина, якою будували раби-євреї єгипетські помешкання; посуд з солоною водою – сльози, виплакані у рабстві; м’ясо на кістці – жертва Песаха.

Саме м’ясо на кістці є символом тої жертви, яка відвела від єврейських домівок янгола смерті – десяту кару фараону від Б-га, за те, що він не відпускав його народ з рабства. Власне і назва свята походить від івритського дієслова «пасах», тобто «пройшов повз».
Крім того, за седер кожен його учасник має випити чотири бокали вина або виноградного соку відповідно до етапів обряду.

Особливим хлібом свята є маца, яку мають випікати завчасно за суворими правилами, виключно з борошна і води. Також, весь процес її приготування не має перевищувати 18 хвилин, адже тісто не має забродити. Це робиться в пам’ять про умови, в яких євреї покидали Єгипет. Вихід відбувався настільки швидко, що інший хліб крім маци просто не мав змоги підійти. За однією з версій в процесі виходу з Єгипту розкатані листи сирої маци жінки несли на своїх спинах і випікався він в дорозі.
За всі дні свята євреї не вживають в їжу і в питво нічого квасного. Натомість всі рецепти створюються за допомогою мацового борошна або його замінників – кокосу наприклад. Замість хліба вживають мацу, щоб і фізично відчути ті тяготи, які переживали предки у пошуках свободи.
Всі ритуали та етапи святкування ведучий седеру – голова родини, равин або той, кому його можна проводити (*в прогресивних громадах це і жінки) читає зі спеціального джерела Ґагади (*з івр. розповідь).

Седер може тривати від тридцяти-сорока хвилин до кількох годин – в залежності від досконалості виконання заповідей, прочитання всіх молитов і благословінь тощо.
У седерах беруть участь всі покоління громади, розповідають про події «Виходу» особливо ретельно дітям, щоб вони розуміли і відчули ціну свободи. Знавці зазначають, що ця історія важлива для кожного покоління євреїв, адже з Єгипту вийшло 603 550 чоловік, з яких не всі були євреями по крові, але які зробили вибір в бік свободи і єдиного Б-га. Натомість в рабських філософії та положенні лишилась майже половина євреїв по крові – які боялися змін і невідомості.

Як зазначають першоджерела, саме «Вихід з Єгипту» зробив з великої єврейської родини свідомий народ.
Такі седери вже відбулися у релігійних громадах міста і області та у Хмельницькому благодійному фонді «Хесед Бешт».

Тож, якщо у вас є знайомі чи друзі євреї – привітайте їх з цими днями побажаннями «Песах Самеах у Кошер!», адже на нашій українській землі і далі борються за свободу і волю з фараонами багато народів, які обрали саму цю землю Обітованою і рідною.
Читайте також: У Хмельницькому презентували літературно-публіцистичну збірку «Штетл»
Всі новини на одному каналі в Google News
Підписуйтесь та оперативно слідкуйте за новинами у Телеграм, Вайбер, Facebook
Читати інші новини







