Туристичні ексклюзиви Хмельниччини запрошують відпочивальників

Останні тижні літа подолянам та гостям краю знані поціновувачі зеленого туризму пропонують провезти у подорожах Дунаєвеччиною.

Хмельниччина вже не перший рік є осередком для відпочинку для родин, туристичних груп та поодиноких подорожуючих.

Неймовірна природа та велика кількість історичних цікавинок – ось головні фактори туристичного успіху подільських місцин.

Апробовані знаними краєзнавцями і ретельно відібрані «родзинки» Дунаєвецького краю кожного дня чекають на гостей:

Палац Красінських у Дунаївцях

Близько 1782 року у Потоцьких маєток у Дунаївцях купив опіногурський староста Ян Красінський (1756–1790) і оселився тут зі своєю дружиною Антоніною (в дівочості Чацькою). 1819 році палац було переоформлено спочатку на онука Антоніни — Зигмунта Красінського, а згодом 1826 року на його батька — Вінцентія.

Кірха в Дунаївцях

Існує легенда, що на початку ХІХ ст. був на Поділлі єпископ Іоаннікій. Сталося так, що під час ревізії парафії, недалеко від Привороття, в одному з ярів, архієрейські коні зноровилися і щосили понесли карету з архієреєм по скелях та ярах, ніде не спиняючись. Він почав молитися Богу і в молитві дав обітницю: на тім місці, де коні спиняться, збудувати церкву. Коні стали біля Привороття.

Дем’янковецьке джерело

В області є чимало незвичайних місць, вода в яких вважається цілющою. Таке джерело є за Дунаївцями, в напрямку до села Дем’янківці. Вже кілька років, як до нього з усіх усюд приходять і приїжджають дорослі та діти, аби набрати додому води, напитися і перепочити з дороги. А віднедавна тут ще й облаштували купальню і найвідважніші сміливо опускаються в благодатну прохолоду. Так само й взимку, і це при умові, що температура води лише 3-4 градуси! Але після такого купання ще ніхто не захворів, навіть навпаки, є чимало випадків, коли саме ця вода допомогла побороти недуги.

Миньковецький дендропарк

На території парку зростає понад 200 таксонів. В основі композиції парку лежить алея з туї західної форми колоновидної і самшиту вічнозеленого. З двох боків алеї зростають барбариси, берези та ялівці. При висадженні клену-явору та тису ягідного був використаний гніздовий спосіб. На території парку зростають широкогілочник східний, туя західна, гінкго дволопатеве. Є чорна сосна, звичайна сосна, сосна Веймутова та кедрова (сибірська).

Літня резиденція графа Мархоцького

Ігнацій Сцибор-Мархоцький успадкував містечко Миньківці зі всіма належними до нього фільварками та хуторами у 1788 р. Свої землі Сцибор-Мархоцький проголосив «Миньковецькою державою». Як справжня держава, вона мала свої кордони, позначені стовпами із написом «Границя Миньковецької держави від Російського царства». Крім цього, тут для внутрішнього вжитку випускали власні гроші, а відносини між мешканцями базувалися на законодавчих актах. Одним із найперших та найсерйозніших кроків правителя Миньковецької держави було звільнення своїх селян від кріпосної залежності та дарування їм особистої свободи.

Водоспад Бурбун

В каньйоні річки Бобрівка розташований заказник Бобрівецький. В одній з ущелин каньйону річка формує 5-метровий водоспад, що впадає в невеличке озеро. Ущелина сформована з ракушняка та кремнієвих порід. Температура доволі низька. Рідкісний бірюзовий відтінок води.

Водоспад “Кринички” і Свята Криничка

Цей водоспад утворює свята криничка, яка розташована вище залишків давнього печерного жіночого монастиря східного обряду. Сам водоспад прикриває місце, яке було частиною печерного комплексу.

Сокілець і Томашева криничка

Під час турецької облоги народний месник Томаш знешкодив гармату. Вороги впіймали героя і четвертували на кам’яній брилі. Згодом, поруч каменя пробило джерело, яке в народі нарекли Томашевою криничкою, а на брилі нащадки вибили хрест, який зберігся до тепер.

Палац Хелмінських

Початок зведення маєтку датується 1868 роком. В 1881 р. до палацу прибудовують ошатну башту, яка докорінно змінила вигляд будівлі. Після смерті власника — Ігнатія Хелмінського, маєток успадкували його сини Матвій та Сигізмунд. Як відомо, Сигізмунд спершу програв в карти поміщику Крупецькому свою половину спадку, а згодом в 1902 році Крупецький викупив і другу половину, ставши власником палацу. В 1917 році пан виїхав до Польщі. В період революційних подій селяни розграбували маєток. Від тотального знищення будівлю врятував місцевий священник.

Водоспад гайдамаки Герасимовича

На протилежному боці річки Студениці, що в селі Трибухівка на Дунаєвеччині, правіше на горі є унікальне джерело «Герасимовича» (за переказами гайдамака з таким прізвищем жив тут). Вода у ньому – життєдайна і б’є вона під таким тиском, що аж утворює водоспад.

Читайте нас у Телеграм , у нашій групі Viber @ПоділляNEWS та Instagram, Twitter