Земельна корупція на Хмельниччині сягнула понад 85 мільйонів гривень

“Фактор корумпованого чиновника” залишається поширеним явищем у земельній сфері. Про це свідчать офіційні дані прокуратури Хмельницької області за 2018 рік. Чим вища роль чиновника в розпорядженні державними землями, тим більше варіантів зловживань службовим становищем у нього виникає. А чим більше таких земель – тим більшого розмаху може набути корупційна діяльність. Такий аналіз провели активісти Програми Світового банку та ЄС “Підтримка прозорого управління земельними ресурсами в Україні”.

Так, згідно з інформацією, наданою прокуратурою Хмельницької області на журналістський запит, упродовж минулого 2018 року судами за позовами органів прокуратури області з питань земельних відносин відкрито проваджень на суму 143,1 млн грн.

Судами задоволено 111 позов  на суму 85,4 млн. грн. Повернуто та попереджено незаконне надання 2757 га земель.

І це лише офіційна інформація про документально доведені епізоди. Якщо порівняти ці дані з публічною інформацією про обласний бюджет, то дані Прокуратури означають, що масштаби земельної корупції – не дріб’язок. Сума, на яку задоволено 111 позовів, складає близько 40% від суми видатків, передбачених на фінансування Департаменту соціального захисту населення Хмельницької ОДА (206,5 млн грн).

Корупція залишається невід’ємною складовою земельних відносин в країні. Мораторій на купівлю-продаж земель сільгосппризначення породжує «схеми», щоб його обійти. А відсутність «цивілізованого» ринку землі спонукає чиновників користуватись ситуацією, вимагаючи хабарі за незаконне “безоплатне” переведення земель з державної власності у приватну, за передавання ділянок у користування за низькими орендними ставками, за надання їх в оренду з правом подальшого набуття права власності, за свої “послуги” використання службового становища для заволодіння ділянками.

Проте новообраним президенту, а невдовзі – парламенту й уряду переходять «у спадок» не тільки мільйонні втрати через корупцію у земельній сфері, хабарництво посадовців за вирішення «земельних питань», а й можливість змінити ситуацію, реалізувавши земельну реформу, впровадження якої розтягнулося на десятиліття.