Хмельничанам презентували новий роман про загадкові вбивства у старому Проскурові (ФОТО)

Дебютний, але не перший роман молодого хмельницького письменника Юрія Даценка презентували учора, 13 грудня, містянам у Хмельницькому обласному художньому музеї. Хоч зазвичай про нові книги хмельничанам розповідають, здебільшого, у книгарнях або бібліотеках, саме таку локацію саме для цієї книги обрали, вочевидь, не випадково. В одному з залів музею наразі триває виставка «Свято в класичному стилі», яка відтворює інтер’єри міської квартири часів старого Проскурова. До того ж, будівля в якій розташовується музей, старовинна, і таким чином також дотична до подій, описаних у книзі.

Хмельничанин Юрій Даценко, представляючи книгу гостям заходу, розповів про себе, що, в першу чергу, він чоловік та батько, у другу історичний реконструктор, байкер, який намотав під колеса понад 50 тисяч кілометрів. А ще – швець, але не простий, а певною мірою унікальний.

Я шию лицарські шатра. Це річ, яка насправді користується чималим попитом, – зазначив Юрій.

Появою «Пастки для різника» Даценко завдячує відомому українському письменнику Максу Кідруку, випадкове знайомство з яким зіграло у подальшому вирішальну роль, адже саме завдяки протекції останнього книга побачила світ. До того у творчому доробку автора вже було два романи, проте опублікувати він їх не зміг через незацікавленість видавництв.

У мене навіть не виникало думки, про що писати. Я хотів написати про своє рідне місто. Не пам’ятаю, чому я вибрав саме цю епоху. Напевно, тому, що мені дуже подобаються старі світлини Проскурова, яких нині існує досить багато. І завдяки ним можна відтворити, як виглядало наше місто 100 і навіть більше років тому», – розповів Даценко.

Своєю книгою молодий автор намагається зруйнувати стереотип Хмельницького, як суто базарного міста, яке не має історії. Тому у «Пастці» є чимало такого, що, здається, не можна поєднати в одному творі. Автор про це каже так:

Дехто мені закидає, що я в свою невелику книжку втиснув все, що тільки можна було, в тому числі, і масонів. Але Проскурів дійсно був масонським, хоч про це дуже мало згадують. І взагалі, у нас в Проскурові відбувалося чимало цікаво, до чого можна ще трішки дофантазувати. Свого часу це було досить велике місто, де могли відбуватися, і я впевнений, що відбувалися цікаві події.

За словами Юрія Даценка, чи не найбільше клопоту було з героями. Він довго думав над ними, домальовував якісь штрихи, особливо – головного героя. Над його образом, каже, бився мало не цілий рік. Аж поки не побачив фото свого друга одесита:

І зрозумів – це він, один в один, той Яків Ровнєр, якого я шукав. Я переговорив зі своїм другом, він радо погодився на такий експеримент, навіть позичив своє прізвище. І тоді я подумав, чому не подивитися на своїх друзів під іншим кутом? Навіщо придумувати якісь картонні персонажі, якщо можна своїх знайомих «засунути» в реалії Проскурова сто років тому?

Тож у книзі уважний читач-хмельничанин не лише побачить знайомі прізвища, а й зможе розгледіти знайомі постаті.

Продовження книги обов’язково буде, зазначив насамкінець автор. Другий роман, над яким наразі працює Даценко, не буде продовженням сюжету «Пастки». Хоча її головні герої переберуться у нову книгу.

Трохи зміниться локація. Я спочатку хотів написати кілька романів про Проскурів, але потім зрозумів, що навколо така купа цікавих міст та містечок, що оминути їх увагою просто гріх, – зазначив Юрій Даценко.

Тому події у другому романі відбуватимуться у губернському Кам’янці. А от яке місто Хмельниччини стане головним у третьому романі, який теж є у планах, автор наразі тримає у таємниці.

Читайте також: У Хмельницькому художньому музеї відкрили виставку талановитої молоді