Домівку для переселенців у селі на Кам’янеччині облаштовують за грантові кошти

У Миньківцях на Дунаєвеччині, подалі від небезпеки, за грантові 200 тисяч доларів ремонтують приміщення колишньої лікарні під житло для внутрішньо переміщених осіб. Кошти та технічну підтримку протягом року надає Глобальний фонд – в основному для внутрішніх мігрантів з дітьми і їхніх опікунів. Проєкт так і зветься: «Домівка подалі від небезпеки».

На території колишньої Миньковецької міжколгоспної лікарні біля пам’ятника академіку Феофілу Яновському пасуться гуси. Лікарня давно не працює, в ній зараз гуртожиток для вимушених переселенців.

А що, лежати на дивані ж не будемо. Це наша спільна птиця. Всі разом тут займаємося, всі допомагають. Один з одного тримаємося, тому що знаємо, як воно – далеко від дому, – розповідає вимушений переселенець із Запорізької області Євген Печериця.

За словами чоловіка, постійну роботу в селі знайти важко – її практично нема. Тому, хто хоче, займається домашнім господарством. Гусей, каже, годують тим, що на городах росте.

Внутрішньо переміщені особи, які проживають у гуртожитку в Миньківцях, мають свій город, де вирощують картоплю, помідори, кукурудзу та іншу городину. Землю надала їм місцева влада. Це – частина пасовища, де випасають худобу мешканці Миньківців. Землю та посадковий матеріал для проєкту «Сади перемоги» мешканці гуртожитку отримали як від місцевої влади, так і від селян.

Одна з мешканок гуртожитку – переселенка з Херсонщини Юлія Вязанкіна. У неї з чоловіком семеро дітей, найстаршому 20 років, наймолодшому – два. Родина мешкає у двох кімнатах, оскільки в одну 9 ліжок не поставиш.

Жінка розповідає, після того, як 9 місяці прожили в окупації, зустріли Новий рік у підвалі через бомбардування, довелося з дітьми виїжджати туди, де безпечніше.

На двох поверхах гуртожитку – дві кухні з електроплитами. Коли немає електрики, виручає плита з газовим балоном на нежитловому, третьому поверсі. Тут мешкають 38 осіб, з них 15 – діти. Дорослі на побутові незручності не нарікають, хоча вони є. І мріють про ще хоча б один бойлер, бо він один на поверх, та електросушарню для випраного одягу.

У цьому корпусі колишньої лікарні і, можливо, у ще одному, мають облаштовувати помешкання для внутрішніх мігрантів за гроші глобального фонду, розповідає начальник управління соцзахисту Микола Островський:

До нас поїхали евакуаційні потяги, якими прибувають люди на лікування. І щотижня у нас стоїть питання, такий виклик про те, що половина цих людей, які отримали лікування, не мають куди повертатися.

За словами посадовця, в громаді прийняли програми підтримки ВПО, та грошей з місцевого бюджету недостатньо. Тому звернулися до Міжнародної благодійної організації та поміж шести міст у світі отримують гроші. На реконструкцію лікарні під житло фонд надає 200 тисяч доларів.

Це десь до 6 мільйонів гривень, ми плануємо, буде направлено на власне, реконструкцію. Замінимо всі мережі, перекриємо дах приміщення, зробимо внутрішні роботи. З  утепленням ми вже не вкладаємося в кошторис. Це насправді велика сума. Для того, щоб повністю зробити те, що ми хотіли, потрібно, напевно, 10 або 15 мільйонів, – каже Микола Островський.

Наразі у Дунаєвецькій громаді зареєстровані понад 1900 внутрішньо переміщених осіб. Транзитом та на лікування від лютого 2022 року в Дунаївцях перебувало близько 12 тисяч людей. І їм всім потрібне житло, хоча б тимчасове.

Відео – Суспільне Хмельницький