Плантації енергетичної верби висадили у трьох громадах Шепетівщини

На 6 гектарах земель у Берездівській, Крупецькій та Ганнопільській громадах Хмельниччини заклали плантації енергетичних культур.

В рамках проєкту локальних субсидій «Вирощування енергетичних культур, як складова енергонезалежності громад» за підтримки U-LEAD у трьох громадах створили материнські плантації енергетичної верби і тополі. Спільно з ГО «Хмельницький енергетичний кластер» представники трьох громад висадили понад 100 тисяч саджанців енергетичних культур, які стануть розсадою для майбутніх промислових плантацій.

Для подальшого розсадження верби і тополі використовуватимуть території, які не підходять для ведення сільського господарства. Проте, вони у свій спосіб можуть приносити користь громаді.

Вирощена енергетична верба стане відмінною місцевою сировиною для отримання теплової енергії з альтернативних газу джерел.

Цей унікальний пілотний проєкт продемонстрував на конкретних прикладах трьох громад Хмельниччини потенціал енергетичних культур як засобу забезпечення енергетичної незалежності територій. З огляду на досвід минулої зими це питання стає все актуальнішим для наших громад. Приємним бонусом є також додаткова економія коштів місцевого бюджету, – розповів керівник Хмельницького регіонального офісу Програми «U-LEAD з Європою» Дмитро Василенко.

Отриману сировину у громадах планують використати для опалення комунальних закладів, щоб вони могли стабільно працювати за будь-яких умов. Твердопаливні котли, які працюють на щепі та брикетах, набули чималої популярності в громадах Хмельницької області. Їх використовують для опалення шкіл, садочків, будинків культури тощо. Проте, із зростанням попиту на біопаливо воно почало дорожчати і став відчуватись його дефіцит. Тож важливим фактором при переході на тверде паливо є наявність постачальника сировини поруч з громадою. Адже в одній з громад Хмельницькій області вже траплявся прецедент коли для забезпечення безперебійної роботи біо ТЕЦ 45 МВт теплової потужності довелось  завозити сировину з-за кордону.

Тому, першочерговим етапом в процесі переведення об’єктів комунальної сфери на опалення біомасою є планування процесу забезпечення сировиною в тій кількості, якої буде достатньою  для стабільної роботи усіх об’єктів інфраструктури.

В Україні понад 4 млн га земель непридатних для сільськогосподарського господарства, що дозволяє розглянути можливість вирощування на них енергетичних культур. Це дало б змогу зменшити залежність від імпортного газу, натомість використовувати локальну сировину. За різними оцінками, тільки на Хмельниччині понад 60 тис. га малопродуктивних земель. Висадка на такій площі дозволила би отримати щонайменше 900 000 тонн сухої біомаси в рік, що може замістити 300 млн куб. м газу. Сподіваюсь, що створення перших в Україні комунальних плантацій енергетичних культур, буде прикладом для масштабування проєкту на інші регіони, – зазначає голова правління громадської організації «Хмельницький енергетичний кластер» Степан Кушнір.

Власні плантації енергетичних культур і є місцевим джерелом сировини, яке забезпечить енергетичну безпеку. Завдяки реалізації проєкту вдасться забезпечити ці громади біопаливом для власних потреб. А більш глобально – навіть здешевити сировину для опалення комунальних закладів. Окрім того, за попередніми розрахунками Хмельницького енергетичного кластеру, власна сировина буде коштувати на 30% дешевше від ринкової ціни. Тож громади зекономлять бюджетні кошти на опаленні. Очікується, що перехід на біомасу скоротить витрати громад на опалення комунальних закладів на 30-50%.

Також, в рамках проєкту Берездівська, Крупецька та Ганнопільська громади отримали від U-LEAD щепорізи під трактори для подрібнення біомаси. Їх вже активно використовують працівники комунальних господарств, готуючись до опалювального сезону.