Виставка «тих, кого не впіймали» відкрилась у хмельницькому музеї (ФОТО)

З нагоди 300-річчя Григорія Сковороди, 135-річчя митця Івана Кавалерідзе та 100-ліття першого в Україні пам’ятника Григорію Сковороді у м. Лохвиця (роботи Івана Кавалерідзе), у Хмельницькому обласному художньому музеї відкрилась тематична Міжнародна групова виставка «Світ їх не впіймав».

Цей виставковий проєкт у музеї створено спільно з київським Музеєм-майстернею І. П. Кавалерідзе, який передав на експонування до ХОХМ твори зі своєї колекції.

Митець  Іван Кавалерідзе був не тільки новатором у скульптурі, а й  режисером, драматургом, сценаристом й художником кіно. Як зауважують мистецтвознавці, Іван Кавалерідзе був майстром героїко-епічного плану, який поєднав у своєму мистецтві різноспрямовані традиції вітчизняного реалізму та європейського модернізму. Так проєкт пам’ятника Григорію Сковороді у м. Лохвиця у 1920-ті роки був на той час дійсно новацією. В професійних колах зазначають, що ця скульптура, як за своєю образністю, так і за художньою мовою, засобами виразності належить до найбільш значущих явищ світового мистецтва.

Експозиція виставки є зібранням живописних, графічних творів, акварелей й скульптури об’єднаних присвятою постаті культового українського філософа, педагога й багатогранного митця Григорія Сковороди та його вченню.

Всього на виставці представлено понад 80 творів 70 митців з України, Польщі, Грузії, Ізраїлю, Литви.

На відкриття виставки, яке відбулось 30 вересня, завітала київська кураторка артпроєкту Олександра Савенок:

Сьогодні багато хто говорить, що культура й музеї не на часі. Але, на наше глибоке переконання, саме під час війни потрібно звертати особливу увагу на культуру й просвіту, а музеї в цих процесах грають визначну роль. Ця виставка не тільки про нашу історію, а про сьогодення, яке відстоюють наші Збройні сили. Виставка є своєрідною популяризацією творчого доробку Івана Кавалерідзе та Григорія Сковороди шляхом вільного відображення однієї з найбільш значущих постатей у творчості Кавалерідзе – українського філософа Григорія Сковороди у картинах, скульптурах та арт інсталяціях як сучасних українських митців, так і закордонних художників. Творчість Івана Петровича Кавалерідзе розкривається сьогодні як видатна сторінка не лише вітчизняного, а й світового мистецтва. Найзначніший український скульптор ХХ століття, він стояв біля витоків формування національної скульптурної школи, завдяки своїм творам надав їй широкого європейського виміру.  

До Хмельницького виставка експонувалась у Чернігівському обласному художньому музеї ім. Григорія Галагана. Під час бомбардування Чернігова росіянами після 24 лютого колекцію зберегли музейні працівники. Згодом її силами територіальної оброни особисто вивозили директор Музею-майстерні І.П. Кавалерідзе Олександр Юнін та в.о. заступника директора Олександра Савенок. Тож до Хмельницького обласного художнього музею колеги привезли  скульптурні роботи з тонованої кераміки,  скульптурні роботи з тонованого гіпсу, твори графіки та живопису.

Міжнародна групова виставка «Світ їх не впіймав» доступна до перегляду громадою у ХОХМ протягом місяця.

Довідково: 13 квітня 1887 року на Сумщині народився видатний український скульптор-монументаліст, кінорежисер, драматург, художник кіно і народний артист Іван Петрович Кавалерідзе. За 70 років активної творчості він став автором близько 20 пам’ятників, сотні станкових робіт, зняв 10 кінофільмів, поставив 10 театральних п’єс та написав книжку спогадів. Окрім того, залишив десятки нереалізованих проєктів.

До початку Першої світової війни скульптури молодого майстра вже отримали визнання. 17 вересня 1911 року на Михайлівській площі відкрили чотирифігурну споруду за його проєктом – пам’ятник княгині Ользі, святому апостолу Андрієві Первозванному та рівноапостольним Кирилові й Мефодію. У період Української революції, за часів Гетьманату Павла Скоропадського, у місті Ромни (теперішня Сумщина) за проєктом Кавалерідзе був зведений пам’ятник Кобзареві. Ще у 1920-х роках з’явилися монументи мандрівному філософу Григорію Сковороді в Лохвиці, більшовицькому діячеві Артему (Сергєєву) в Бахмуті й Слов’яногірську (ці два масштабно-помпезні пам’ятники, створені в конструктивістському стилі, контрастували з іншими витворами скульптора). До самої смерті Кавалерідзе працював скульптором і писав п’єси. Його театральні постановки “Перекоп”, “Вотанів меч”, “Перша борозна”, “Григорій і Параскева” показували в театрах Сум, Харкова, Тернополя, бо після війни існувала негласна заборона на театральну творчість Івана Кавалерідзе у Києві. Помер митець у столиці 3 грудня 1978 року, похований на Байковому цвинтарі.