Як у Хмельницькому намагаються допомогти безхатькам та жебракам

Щочетверга у Хмельницькому шукають бездомних та тих громадян, які опинилися у складних життєвих обставинах. Працівники міського центру соціальної підтримки та адаптації виходять на рейд. Його мета – виявити осіб без певного місця проживання та запросити до закладу. Там такі люди зможуть знайти тимчасовий дах над головою, помитися, поїсти та відновити втрачені документи.

Медик Валентина Ягодзінська та соцпрацівниця Неля Митрофанова відвідують ті локації, де найчастіше можна зустріти безхатьків. Це залізничний та автовокзали, центральний продовольчий і речовий ринки, а взимку – ще й перші поверхи поліклінік. Багатьох хмельничан без постійного місця проживання жінки знають в обличчя.

«Наприклад, все літо біля залізничного вокзалу сидів Віктор. Ми його запросили до нас, і він одного разу таки прийшов на вулицю Житецького. Помився. Ми йому розповіли, що у нас завжди є що поїсти. Але він хотів щодня випивати. А у нас не можна. І чоловік вирішив, що буде жити так, як він хоче. Тепер знову сидить на парапеті. Місцеві жительки його шкодують, приносять їжу», – розповідає Валентина Ягодзінська.

Перша зупинка рейду – підземка. На сходах представниці центру соцпідтримки та адаптації зустрічають літнього чоловіка з сивою бородою, який жебракує з картонною коробкою. Йому вручають буклет з адресою закладу та запрошують завітати. Ледь чутним хриплим голосом чоловік пояснює: житло у нього є, а подаяння просить для своїх онуків.

Виявляється, поруч стоїть донька дідуся Катерина – жінка у довгій спідниці, схожа на ромку. Вона розповідає: тато не отримує пенсію, бо втратив документи.

«То де, ви кажете, ваш центр? – без особливого ентузіазму перепитує жінка. А отримавши відповідь, невизначено обіцяє: – Може, з понеділка до вас зайдемо».

За словами соцпрацівниць, таку обіцянку вони чують не вперше.

Біля «Дитячого світу» – худорлява жінка з паличкою. Вдягнена охайно, а її злиденний стан видають хіба що вкрай стоптані кросівки. Цю містянку теж запрошують до центру.

«А на Проскурівській або біля «Дитячого світу» зазвичай жебракує дуже знана особа – Віра Студент, – розповідають пані Валентина та пані Неля. – Принаймні, вона нам так відрекомендувалася. Ми її багато років запрошуємо до нас. Але силоміць притягнути не можемо. Колись викликали поліцію, хотіли запросити в авто. Але Віра встала на ноги і так дременула, що ми її не догнали. Жінка – не стара. Їй до 60 років».

Віри Студент цього разу на місці нема. Її вдається випадково побачити наступного дня. Жінка просить гроші на перехресті вулиць Вайсера та Соборної. Обличчя у неї темне та спухле. Голова трясеться. Щоправда, коли жінка встає зі своєї позиції, тремор кудись зникає.

Далі – автовокзал №3. Працівниця у диспетчерській розповідає: щойно тут був чоловік, який, ймовірно, давно не мився. Запевняє, у приміщення вокзалу він навідується регулярно. Проте знайти його цього разу не вдається.

Поруч зі автобусними платформами – група з п’яти осіб: двоє чоловіків та троє жінок. Зізнаються, свого часу у центрі соцпідтрики та адаптації їм помогли відновити втрачені документи. Ці містяни вдягнені охайно, в одного з чоловіків на пальцях татуювання. На питання соцпрацівників, чи не бачили тут людей, які би потребували допомоги, незнайомець з татуюваннями, затягуючись сигаретою, каже:

«Їх треба шукати зранку. Бо зараз вони вже… всі десь лежать…»

Адреса центру соціальної підтримки та адаптації: вулиця Житецького, 22 (поблизу наркодиспансеру, мікрорайон Ружична). Тел. (03822) 67-51-13. Клієнти закладу мають можливість безкоштовно переночувати, пообідати та помитися. У неділю до центру приходить перукар-волонтер. Бездомні отримують тимчасову прописку за адресою центру.

Нагадаємо, на Хмельниччині, за інформацією УкрГідрометцентру, вдень 2 грудня та протягом доби 3 грудня очікується сніг, місцями налипання мокрого снігу. На дорогах ожеледиця (І рівень небезпечності жовтий). Утворення снігового покриву висотою 3-8 см.

Читайте нас у Телеграм, у нашій групі Viber @ПоділляNEWS та Instagram, Twitter