Прощавай, ялинко: що чекає на новорічні дерева хмельничан після свят?

Більшість хмельничан прибирають ялинки з осель саме після Старого Нового року та Водохреща, кажуть комунальники. Хтось цьогоріч обрав  штучне дерево. Інші – традиційно купували живе. Якими ж були новорічні красуні та що з ними планують робити після свят – про це ми запитали у жителів обласного центру.

Хмельничанин Богдан зізнається: цього року, обурившись цінами на ялинки й сосни, вирішив створити власне новорічне дерево. Каркас у формі піраміди чоловік обв’язав нитками. Для прикраси використав білі та блискучі сніжинки.

«Зрештою, вийшло щось середнє між Ейфелевою вежею і чимось, що здалеку нагадує ялинку. А 30 грудня я таки придбав справжнє дерево, прикрасив іграшками, вогниками і червоним намистом. Ця жива ялинка 13 січня пішла до смітника, а от плід моїх рук стоятиме, аж поки не набридне. Попри те, що ялинка осипається, як скажена, наступного року перевагу одразу надам живому дереву. Все ж аромат хвої та ялинкові голочки в п’ятах – це атрибут новорічних свят», – вважає Богдан.  

А от Яна розповідає: вже багато років додому її сім’я купує лише живе дерево, хоча колись у родини була ідея назбирати гроші на штучну красуню.

«Але потім ми зрозуміли: цей новорічний запах та відчуття свята штучна ялинка не дасть ніколи, – каже Яна. – Тому купуємо живу, завжди – ялицю, з пласкими голками та міцними гілками. На них можна причепити будь-яку, навіть важку іграшку. І стоятиме така ялинка, якщо її не чіпати, хоч до травня. І пахне вона просто надзвичайно! Виносимо ялинку під настрій, зазвичай під кінець січня. Несемо до найближчого смітника, звідки її заберуть комунальні служби».

Аліна, яка мешкає у приватному будинку, навпаки надає перевагу штучному дереву.

«Ставимо ялинку кожного року 18 грудня. Придбали її близько шести років тому.  Любимо її, влаштовує на всі сто. Цього року з гілочок справжньої ялинки разом з дітьми зробили прикраси. Після Водохреща розбираємо дерево, ховаємо до наступного року, а  живі гілочки спалюємо у грубці».  

Хмельничанка Тетяна також надає перевагу лише живій ялинці.

«Щороку купуємо живу ялинку, а точніше – карпатську ялицю, бо вона пишніша, ароматніша і стоїть довше, – розповідає жінка. – Зазвичай розбираємо її після повного циклу зимових свят – 21-22 січня. А бувало, вона стояла і до лютого. Виносимо до смітника, ставимо біля контейнерів, бо звідти щодня комунальники забирають дерева на утилізацію.

Й справді, у Хмельницькому вже понад п’ять років ялинки й сосни після новорічних свят переробляють на місцевому полігоні твердих побутових відходів. Дерева забирають зі сміттєвих майданчиків, яких у Хмельницькому налічується понад 250.  Звідки спецтранспортом вивозять на звалище.

Комунальники просять містян лишати ялинки й сосни не у баках, а поруч з ними – так буде простіше їх помітити. Окрім того, таке великогабаритне сміття швидко переповнює ємність. Перед тим, як позбутися ялинки, її варто звільнити від всіх новорічних прикрас.

На полігоні дерева подрібнює дробильна машина, яку придбали понад 10 років тому. За технічними характеристиками прилад може переробити до 200 кубометрів деревини. Але зазвичай за день тут подрібнюють не більше 10 кубометрів. Дробарка працює не лише взимку, а й весь рік. Особливо потужно – восени та навесні, коли у Хмельницькому всюди розчищають гілля.

Після переробки щепу везуть до двох місцевих комунальних підприємств – лазні №1 на вулиці Івана Франка та у заклад тимчасового перебування тварин у мікрорайоні Дубове. Там хвойну тріску разом з іншим паливом використовують для обігріву приміщень. 

«Це економія на дровах, адже щепа добре горить та дає високу температуру. Але її треба використовувати з іншими, твердими породами дерева», – зазначає директор КП  «Спецкомунтранс» Олександр Зімін.

Подрібнену щепу у майбутньому планують використовувати також для компостування. Щоправда, поки для цього у Хмельницькому нема умов. Від подрібненої деревини й хвої можна знайти й іншу користь.

«Щепа може використовуватися  для убезпечення ґрунту від пересихання, для удобрення саджанців. Якщо хвою у лунку підсипати, потім такий саджанець можна менше поливати. Окремо хвою використовують і як прикраси у квіткових композиціях. А от для косметичної галузі – навряд чи, оскільки там надзвичайно високі вимоги до сировини», – розповідає завідувачка кафедри екології Хмельницького національного університету Наталія Міронова.

Щодня для вивозу ялинок на звалище задіюють чотири бригади КП «Спецкомунтранс». Ті, хто бажає використати щепу у господарстві, можуть звертатися на полігон. Там обіцяють надати подрібнену деревину безоплатно.