У Хмельницькому спотворили історичну будівлю

Виконувач обов’язків головного архітектора міста стверджує: дозволу на псування фасаду будинку в центрі Хмельницького новому власнику приміщення не давали. Хмельничани тим часом намагаються зрозуміти, як так сталося, що протягом кількох місяців поверх (чи замість?) автентичної цегли ліпили сучасну плитку, і цього ніхто не помітив?

Історія, яка зникає

21 будинок на Проскурівській (від Соборної до Франка) – саме стільки їх внесено до переліку пам’яток та об’єктів культурної спадщини на цій вулиці. Заради збереження цього, чи не єдиного цілісного старовинного архітектурного ансамблю, у Хмельницькому розробили архітектурно-художню концепцію, яку інакше називають “Дизайн-код Проскурівської”.

За задумом, всім історичним будівлям на пішохідній вулиці планували повернути їх історичний вигляд, замінивши різнокаліберні вивіски новими, приведеними до єдиного ненав’язливого вигляду, і… Власне, вивісками зазначений документ, який налічує майже 90 сторінок, і обмежується. Про сучасний їдючий колір стін старовинних будівель, про сучасні вітрини, приліплені до старовинних фасадів, про сучасні пластикові вікна та дахи у дизайн-коді – жодного слова.

Аби ще трохи повернути Проскурівській її унікальності, в Агенції розвитку Хмельницького розробили та презентували проект “Оголені”, в якому йдеться про те, аби “роздягнути” історичні будівлі, прибравши з них “недоречні фарби, рекламні вивіски (знову!) та бруд”. Не будемо заглиблюватися у деталі – про них можна почитати за посиланням. Зазначимо лише, що проект цей, судячи з презентації, розтягнутий у часі невідомо на скільки, адже передбачає на першому етапі “створення 3D-моделей, візуалізацію та роботу з бізнесом“. Іншими словами, спочатку хмельничанам хочуть показати, “як гарно воно може бути” і “певним чином змінити свідомість людей, щоб це спонукало до реальних змін”. І лише тоді, коли свідомість зміниться, ймовірно, будинки, почнуть “роздягати”.

“Хмельницьк(ий) туристичний!”

Тим часом, поки старих власників різноманітних магазинів та закладів харчування, розташованих на Проскурівській, змушують демонтувати старі вивіски та встановлювати нові (у відповідності до дизайн-коду), а проект “Оголені” набирає обертів, місто, за твердженням краєзнавців, вже встигло безповоротно втратити дві пам’ятки архітектури. І, схоже, продовжує втрачати.

Протягом кількох місяців частину будинку №17 на вулиці Проскурівській хмельничани оминали, адже там, за високим парканом, біля колишнього магазину дорогого чоловічого одягу, тривали будівельні роботи. В очікуванні позитивних змін та обіцяного повернення вулиці її автентичного вигляду, небайдужі хмельничани тішили себе думками про те, що ось-ось привідкриється часточка старовини, яка тішитиме око та даватиме надію на…

Власне, не має значення, на що там сподівалися хмельничани, бо сталося точно не так, як гадалося. Всюдисущий Андрій Попик показав, що отримали містяни по кількох місяцях очікування.

Хмельницьк(ий) туристичний! Зустрічайте оновлений фасад по вул. Проскурівська (поруч з Приватбанком). Всі, хто наївно думали, що то йде реставрація будинку за закритою завісою, можете тепер помилуватись ПЛИТКОЮ, – написав хмельницький блогер.

Реакція хмельничан на “реставрацію” – той рідкісний випадок, коли містяни єдині у своїх емоціях. Негативних. На понад сотню коментарів, серед яких “жах” і “несмак” – чи не найлагідніші, знайшовся лише один хмельничанин, Олексій Чернобай, який спробував засумніватися в тому, що на фасаді залишалася стара цегла і що там було що реставрувати.

Там явно вже до цього вибивали вікна, переміщали двері. Там явно від оригінального фасаду мало що лишилось, тому вирішили піти легшим шляхом і обліпили плиткою. Отак воно виглядало за Вороніна. Де там лишилась стара цегла? – прокоментував хмельничанин. І доклав до свого коментаря фото, як воно було “до реставрації”.

Згадали у коментарях і про проект “Оголені”.

“А кто это сделал?”

У виконувача обов’язків начальника управління архітектури та містобудування Максима Дружиніна запитали: що скаже він на це все?

Дозволу вони не мають. Реставрація мала бути як і зверху до очищеної цегли. Спілкуватися буду завтра. Надіюсь на розуміння власника приміщення, що він приведе будівлю до відповідності. Складемо протокол – на жаль за це не великий штраф… Ще підготуємо рішення на демонтаж, – прокоментував Максим Дружинін.

Звісно, хмельничани поцікавилися:

А в процесі реставрації ніяк не можна було контролювати? Тільки після того, як зняли огорожу, розвести руками, ну шо поробиш?

Це вже не вперше хмельничани не можуть добитися від влади відповіді на питання: хто, як і чому виконує в обласному центрі ті або інші роботи з благоустрою. Так, нещодавно ми писали про новий сквер на вулиці Свободи. Нагадаємо, у міського голови хмельничани цікавилися, хто ж той таємний меценат, завдяки якому з’явилася зона відпочинку, створена, як наголосив очільник міста, “взагалі БЕЗ використання бюджетних коштів!!!” Відповіді так і не дочекалися.

Не отримали її й журналісти сайту “Всім”, які звернулися до інших представників влади. Ось що, як повідомляє видання, сказали посадовці:

• начальник відділу благоустрою департаменту інфраструктури Тетяна Циб: “Мій відділ цим не займався, а роботи виконали за кошти благодійників”;
• заступник міського голови Василь Новачок: “Облаштуванням займалося управління архітектури”;
• виконувач обов’язків начальника управління архітектури Максим Дружинін: “Не знаю, хто цим займався, моє управління лише розробляло концепцію та зовнішній вигляд бульвару”;
• головна спеціалістка зі зв’язків зі ЗМІ Ольга Саліпа: “Роботи фінансували підприємці міста”.

Звісно, оновлений та впорядкований сквер – це прекрасно, але коли представники влади не можуть дати чітку відповідь на запитання, за чий кошт він з’явився у місті, це виглядає, як мінімум, дивно.

Чим закінчиться епопея з невдалою “реставрацією” будинку на Проскурівській – будемо спостерігати. Досвід створення резонансу хмельничани уже мають: розголос навколо “омолодження” дерев у парку Чекмана – яскравий приклад того, як швидко можна отримати реакцію, коли взятися за справу гуртом.