Які борги жителів Хмельниччини за комуналку та чи реально можна налякати пенею?

Борг жителів Хмельниччини перед постачальниками комунальних послуг за перший квартал 2019 року склав понад мільярд гривень. Про це повідомив начальник управління житлово-комунального господарства Хмельницької облдержадміністрації Сергій Дашковський.  

За його словами, найбільше  – а саме 726 мільйонів гривень – краяни боргують за спожитий природний газ. Ще більше 275 млн грн жителі області не доплатили за послуги з теплопостачання та постачання гарячої води. 34,5 млн – за холодну воду та водовідведення, 73 млн – за утримання будинків та прибудинкових територій і ще 8,6 млн – за вивіз побутових відходів.

Від травня для дисциплінування боржників нараховуватимуть пеню. Практика її введення для неплатників не є чимось новим та застосовувалась ще за радянських часів. Діє вона і нині у країнах Західної Європи та у США, розповідає доцентка кафедри філософії та політології Хмельницького національного університету Олеся Посвістак.

«З 1983 року пеня становила 0,01% за день, а максимальна сума пені встановлювалася в розмірі 50%. Однак у 1996 році дія цієї норми була призупинена через регулярні затримки з виплати зарплат і пенсій», – каже політолог.

Наразі у багатьох країнах пеню вважають серйозним стимулом підтримки дисципліни платежів.

За словами Олесі Посвістак, до прикладу, в Ізраїлі, пеня для кожної послуги різна і може призвести до відключення послуги або навіть виселення.

У США все відбувається автоматично: один раз на місяць кошти знімаються з банківського рахунку. За умови, якщо американець не сплачує житловий податок (зазвичай до 5 числа місяця), то спочатку йому доведеться заплатити штраф, а це від $ 25 до $ 50 за кожен день несплати. 

Чи можна пеню розглядати, як серйозний психологічний чинник? На це питання однозначної відповіді політолог не надає. Вважає: символічна сума штрафу може дисциплінувати лише малозабезпечених краян. А вони якраз – найсумлінніші платники «комуналки». А от для заможних боржників сума виявиться замалою.

«0,01%. Це  1 гривня на 1000 гривень. Такий самий відсоток мають сплатити і заможні люди. Чи велика це втрата для них? Навряд чи», – відзначила Олеся Посвістак.